1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів.
2 Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
3 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
4 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
5 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
6 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
7 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
8 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
9 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
10 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
11 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
12 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
13 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
